Нова рубрика "ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА"
РАДЯНСЬКО-ФІНСЬКА ВІЙНА
Однією зі складових Другої світової війни є збройний конфлікт, що широко відомий під назвою «Зимова війна 1939-1940рр.».
У 1939 році переговори СРСР та Фінляндії щодо зміни лінії кордону зайшли в глухий кут. Москва хотіла взяти в довготривалу «оренду» фінські острови. Через Фінляндію вона отримувала доступ до Балтійського моря. Натомість Фінляндія отримувала заболочені малопридатні для користування території Карелії. Та домовленості так і не було досягнуто. В зв'язку з цим, 30 листопада 1939 року без офіційного оголошення війни Радянський Союз розпочав агресивну воєнну акцію проти нейтральної та позаблокової Фінляндії, намагаючись посунути кордон на 90 км від Ленінграда, створити у країні прорадянський уряд і збудувати на фінській території військові бази, посиливши вплив Сталіна.
Радянські воєначальники планували завершити війну за 20 днів і провести марш у Гельсінкі. Проте військова кампанія у Фінляндії стала для Червоної армії ганебною.
Обставини Фінської війни привели до деморалізації радянської армії.
Жертвами війни було понад 126 тисяч загиблих, серед яких десятки тисяч військових з УРСР. Оприлюднені після розпаду СРСР документи радянських відомств висвітлюють жахливу авантюру, жертвами якої став багатостраждальний народ України.
А свідчення учасників війни показують, як маленькій державі Фінляндії з населенням у 3,7 млн вдалося зупинити наступ гіганта з населенням понад 170 млн, який мав величезні військові та матеріальні ресурси.
Українці брали участь у війні з обох сторін. Як «гарматне м'ясо» у складі Червоної армії воювало близько 40 тисяч осіб. З Київського воєнного округу були перекинуті дві стрілецькі дивізії: 44-а і 70-а. Доля 44-ї дивізії трагічна. Вона потрапила у котел в битві під Суомуссалмі (7 грудня 1939 – 8 січня 1940 рр.) і була розгромлена. Її керівництво сталінський режим розстріляв як покарання за власну бездарну воєнну політику.
На боці захисників фінської держави виступали і українські добровольці. В такі добровольчі підрозділи з охотою йшли і полонені червоноармійці.
Оскільки ще не всі документи повністю розсекречені та є у вільному доступі, дані розкидані по музейних та архівних установах Російської Федерації, Фінляндії, Німеччини та інших країн, багато документів досі зберігається в приватних колекціях та сімейних архівах, тому збір і систематизація інформації викликає значні труднощі. На сьогодні Славутський історичний музей зібрав інформацію на досить незначну кількість військових, що брали участь у Зимовій війні. Пошук інформації триває.
На цій сторінці доступний для ознайомлення Список уродженців Славутського району (у межах Берездівської, Ганнопільської, Крупецької, Нетішинської, Славутської, Улашанівської ОТГ), що загинули та зникли безвісти у радянсько-фінській війні.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Працівниками Славутського історичного музею проводиться робота з пошуку уродженців Славутчини, які брали участь у військових діях радянсько-фінської війни і повернулися.
Якщо Ви володієте будь-якою інформацією стосовно участі наших земляків у даних військових діях, просимо надсилати інформацію за адресою: slav-museum@ukr.net
(Наданий мовою оригіналу. Оскільки є неточності в назвах сіл або населені пункти з поданими назвами відсутні, вказано в дужках припущення правильної назви села.)